Основою прибуткової роботи з бінарними опціонами можна вважати наявність у трейдера низки перевірених стратегій, які дають йому змогу автоматично ухвалювати правильні рішення в швидко мінливій ринковій ситуації. Стратегія є заготівлею, набором певних дій, послідовне виконання яких (при врахуванні ринкових чинників) з великою ймовірністю призведе до успішного закінчення угоди.
Якщо трейдер-початківець з належною увагою поставився до отримання необхідних знань і освоєння навичок, а потім набув деякого досвіду в практичних вправах (робота з демо-рахунком), то він має досить повне уявлення про те, як потрібно діяти в тій чи іншій ситуації. Під час поточної роботи йому доведеться ухвалювати безліч рішень, власне, його робочий день складатиметься з підготовки, планування поточних інвестицій, ухвалення рішень щодо певного моменту в торговій сесії, та аналізу угод, що були укладені впродовж торгового дня. Повторюючи всі ці дії протягом тривалого часу, успішні трейдери розробили прибуткові стратегії для торгівлі бінарними опціонами, які застосовують у тій чи іншій ситуації.
Для чого вони потрібні
Стратегії дають змогу скоротити час, необхідний для продумування чергового кроку, оскільки динаміка операцій з бінарними опціонами передбачає досить швидке прийняття рішень, обмежений час для роздумів. По суті, кожна з ситуацій, яка виникає на ринку, і яка може бути використана для отримання прибутку, багаторазово повторюється. Досвідчений трейдер, спостерігаючи знайоме поєднання обставин, може чинити таким способом, який показав найбільшу ефективність у більшості подібних випадків. З великою часткою ймовірності прийняте рішення призведе до отримання прибутку, ніж до збитків, це і є основа стратегії.
Починаючи свою діяльність, трейдер використовує відомі прийоми торгівлі опціонами, якими користувалися багато трейдерів і які довели свою ефективність або, принаймні, право на існування. Напрацювання і спостереження, які з’являються з практикою, дають змогу трейдеру створювати власні стратегії, які дають можливість отримувати прибуток у більшості угод. Ефективність кожної з них вимірюється у відсотковому відношенні, за основу береться співвідношення прибуткових і збиткових угод. Так, за відомої ефективності прибутковість сесії або робочого тижня залежить від кількості угод – будь-яка система заснована на статистиці, і навіть у періоди суцільних невдач трейдер завжди залишатиметься в плюсі.
У рамках цієї статті ми представимо огляд низки прибуткових стратегій для бінарних опціонів, які демонструють продуктивність різною мірою (залежно від наявності досвіду у того, хто їх застосовує). Вони наводяться виключно як приклад, і сам факт їхньої публікації зовсім не є нашою рекомендацією до застосування. Однак вивчення прикладів може дати поштовх до роздумів, а надалі – до використання принципів роботи наявних прийомів для створення власних схем роботи.
Метод Мартингейла
Цю математичну модель використовували на Форексі, і вона часто слугує основою алгоритмів для різноманітних програм-радників, які подають трейдерам сигнали про слушний момент для укладення угод. До слова сказати, метод Мартингейла часто піддається критиці, що, однак, не відбивається на його популярності (особливо серед початківців).
Принцип методу досить простий і заснований на теорії ймовірності. Зі зростанням кількості угод знижується ймовірність серії угод з однаковим результатом. Так, навряд чи у кого-небудь вийде укласти 20 прибуткових угод в одному напрямку, так само, як малоймовірна серія з 20 програшів поспіль.
На практиці ця стратегія торгівлі бінарними опціонами реалізується так: після кожної прибуткової угоди сума інвестицій для наступної операції залишається незмінною, а після збиткової угоди необхідно подвоїти суму для наступної угоди. Так, у разі програшу наступна седелка допомагає повернути збиток від попередньої угоди і принесе прибуток. Якщо ж і наступна угода виявилася програшною – сума наступної угоди подвоюється ще раз, і так доти, доки результат не буде позитивним. У підсумку трейдер, згідно з цією теорією, має бути в плюсі за підсумками сесії.
Необхідно зазначити, що для реалізації стратегії Мартингейла необхідно мати у своєму розпорядженні величезний депозит, оскільки вже до восьмого-десятого подвоєння кількість нулів у сумі інвестиції істотно зростає. Крім того, під час використання схеми в бінарних опціонах потрібен точний підрахунок, необхідно збільшувати суму більше, ніж удвічі, оскільки в разі виграшу трейдер отримує не 100%, а дещо менше, в межах 75%-85%.
Метод “п’яти хвилин”
Схема може виявитися придатною для трейдерів-початківців, у яких відсутній значний капітал, необхідний для проведення складних багатоходових комбінацій, а також досвіду. Принцип методу заснований на можливості купувати опціон всього за кілька хвилин перед закриттям.
Для реалізації стратегії необхідно відстежити інструменти і поточні тренди, які передбачають більш-менш стабільний рух графіка, без різких перепадів. Якщо ціна практично за весь час дії опціону рухається послідовно в одному напрямку – саме в цьому напрямку необхідно відкривати угоду, оскільки ймовірність того, що угода закриється в цьому ж напрямку, досить висока.
Використання стратегії передбачає певну витримку, причому, не тільки в момент дії опціону… Буває досить складно утриматися від відкриття угоди в той момент, коли відповідні умови відсутні. Велика спокуса ризикнути черговий раз, навіть якщо на графіку простежуються загрозливі ривки або “сходинки”.
Метод “Третій дотик”
Реалізація цієї стратегії торгівлі бінарними опціонами передбачає наявність виразного довготривалого тренду, неважливо – буде він висхідним або ж низхідним. У разі виявлення такого тренда слід виявити найближчі цінові максимуми (або мінімуми, якщо тренд низхідний). Слід провести пряму лінію за двома максимумами, і якщо ця лінія є паралельною напрямку тренда, значить, є висока ймовірність того, що буде третій максимум, отже – відразу після другого торкання можна укладати контракт.
Необхідно дочекатися другого максимуму, який буде підтвердженням тренду і одночасно слугуватиме сигналом до купівлі опціону. Природно, необхідно чітко відстежити часові інтервали і зрозуміти – чи здатна ціна досягти третього максимуму до моменту експірації. В іншому разі схема виявиться марною, немає ніякого сенсу входити в угоду, якщо мета буде досягнута із запізненням.
Цей метод є досить ризикованим, оскільки ґрунтується на статистиці, проте в довгостроковій перспективі може продемонструвати непогану прибутковість. Далеко не всі опціонні контракти, укладені відповідно до цього методу, будуть прибутковими, але в більшості випадків висока ймовірність розлиття описаного сценарію на користь трейдера.
Паралельні канали
Ця стратегія перекочувала з Форексу, де багато років демонструвала непогані результати, система є оптимізованою версією методу “третій дотик” і, відповідно, може використовуватися за яскраво вираженої наявності такого. Принцип схеми полягає в твердженні про те, що тренд з більшою ймовірністю триватиме, ніж розвернеться.
Отже, у разі виявлення тренду на графік наносять дві лінії, одна з них вища за лінію тренда, інша – нижча. Верхня лінія будується за значущими максимумами, а нижня – за мінімумами, ці лінії утворюють канал, усередині якого необхідно планувати рух ціни. Реалізація методу має такий вигляд: коли цінова лінія наближається до верхньої межі каналу, можна відкривати угоду на зниження, а коли ціна перебуває біля нижньої межі – можна грати на підвищення.
Крім того, необхідно врахувати таке: ціна може пробити канал, або не дійти до його межі. При цьому вищою є ймовірність того, що ціна вийде за межі каналу в напрямку тренду, тобто за висхідного тренду ціна скоріше може пробити верхній канал, ніж нижній. І навпаки – при висхідному тренді ціна з більшою ймовірністю не дійде до нижньої межі каналу, ніж до верхньої.
Отже, відкривати більше угод рекомендується, все-таки, в напрямку тренду, а ризикувати в протилежному напрямку варто тільки за повної впевненості в результаті. Крім того, як і в схемі, описаній у попередньому пункті, необхідно порівнювати час досягнення прогнозних значень і термін експірації опціону.
